Завести власний блог ніколи не пізно

Світлані Волошок 38 років. Вона - мати синочка та донечки. Спочатку їй здавалося: як можна почати вести блог в Інстаграмі, коли тобі вже майже сорок? Але подолавши страх та невпевненість, Світлана змогла. В цьому інтерв'ю вона поділиться своїм шляхом, розкаже про роботу блогера і власні виклики.

Світлана Волошок

 - Розкажи, як давно ведеш свій блог і як все розпочиналося?

- Мій блог про спорт ще занадто молодий – йому три місяці.

Про спорт я думала вже давно. У мене був досвід інтернет-магазину фітнес одягу, але коли я розпочала цей бізнес, я зрозуміла, що мені важливо пропагувати саме спорт, а не одяг. І коли не вийшло з магазином, то вирішила зайнятися блогерством.

- Чому для тебе так важливо говорити про спорт?

- Мені хочеться нести це в масу, мені хочеться щоб люди кайфували від спорту, щоб вони розуміли, що це не просто краса, а що це здоров'я. Спорт – це життя у майбутньому без багатьох фізичних, психологічних, емоційних проблем.

- Чи були страхи, які зупиняли на початку вести блог і як ти змогла їх подолати? 

- Найбільший страх полягав у тому, що мені вже 38 і я ніколи не займалася блогерством і не вела сторінку в Інстаграм, я просто ії створила щоб за іншими підглядати.

Але я просто спробувала почати. Мені це сподобалося. І коли я почала це вивчати з внутрішньої сторони, усвідомлювати, що такі самі люди мого ж віку і навіть старші за мене ведуть блог і в них це класно виходить, то поставила питання собі: «Чи я гірша за них?». Я вирішила, що зможу. Тим паче, я така натура, що я можу навчитися будь-чому, я вмію вчитися.

- Впевнена відповідь – впевненої жінки. Я спостерігала, що ти проходиш навчання, яке пов'язано з блогом, розкажи про це більше.

- Навчання у мене зараз має два направлення.

Перше направлення – це ведення саме блогу, навчання просування, де брати читачів, чим їх зацікавити, як побудувати правильно сторітелінг, як створювати рекламу, креативи, контент. Вивчаю навіть такі тонкощі як правильно дати назву допису, щоб людина захотіла прочитати його.

Друге моє навчання – це саме спортивне направлення, в ньому я зараз багато часу проводжу. Я зрозуміла, що знаю багато, але хочу це виносити на більш професійний рівень, щоб це були не лише якісь любительські знання, а підтверджені науково, професійно, сертифіковано.

- Для тебе це є більш як робота чи як хобі? Як би ти це визначила?

- Перша ціль була все-таки робота. Але зараз я розумію, що це навіть і не хобі – це моє життя, і тепер про це життя знають інші. Тому це не хобі, не робота, не бізнес – це моє життя.

- Це так важливо! І в кожному житті є свої певні складнощі, то які виклики ти маєш, як блогер?

- Мій виклик - бути цікавою. Хочеться давати своїй аудиторії унікальний, а неодноманітний контент.
До речі, виходити у сторіс – це також складно. Треба зробити дуже багато спроб, щоб вийшло вдале відео.

- А що приносить тобі задоволення в цій сфері?

- Коли ти робиш те, що ти робиш по життю, без видумки, коли ти реально не вигадуєш. Коли ти просто живеш і це передаєш іншим - це і є найприємніше задоволення.

- Чи думаєш ти над унікальність свого контенту і як намагаєшся його підвищити?

- Звісно, я думаю над унікальністю, бо дуже багато схожого контенту. Для мене важливо виділятися, не для того, щоб мене помітили, а щоб розкритися людини і щоб людина бачила, що я така сама.

Моя унікальність саме в тому, що я звичайна. Я не супер-мега спортсмен, я не здобула якихось нагород і я зараз не беру ніякої участі у змагань.

І моє життя не було із самого початку пов’язано зі спортом, я не ходила на якісь гуртки, у моїх батьків не було фінансової можливості.

Я почала займатися спортом вже у дорослому віці, коли була зайва вага і не було знань. Я взагалі не знала з чого починати, але змогла. Саме це, я вважаю, своєю унікальністю, тому що я така, як усі, - і в цьому унікальність.

- Звідки береш ідеї для контенту?

- Звідки я їх беру? У мене дуже багато досвіду, і якщо розпочинати з самого початку, то я буду просто згадувати з чого я починала до чого я йшла. Наприклад, як треба виконувати випади, я цьому вчилася, а хтось досі цього не знає. Як харчуватися збалансовано? А чому от цю вправу не можна робити? А як цю вправу робити корисно? Тобто, це все з мого життя, все з мого досвіду. І коли ти підсумуєш, то у тебе виходить план не на місяць, а на більше, бо інформації дуже багато.

- Чи зіштовхувалась ти із хейтом? Якщо так, то як реагуєш?

- Прям із хейтом – ні. Але я розумію, що це може бути, адже це невід'ємна частина. Як треба реагувати? Просто треба це проживати. Якщо в тебе є якісь за чи проти, про це треба казати. Є такі моменти, на які просто не потрібно реагувати , фільтруєш.

- Добре. Чи є у тебе секрети в тайм-менеджменту? Чи не кульгають у тебе якісь сфери життя?

- Кульгають. Але в мене є секрет. Я встаю раніше за всіх у моєму домі. У мене двоє дітей, і одна дитина маленька, вона дуже багато часу на себе потребує. І тому, щоб займатися спортом і блогом я встаю дуже рано.

- А о котрій ?

- Найпізніше встаю 6:30, а взагалі ідеальний час – це 5:15, якраз саме те, що мені потрібно, я встигаю тоді все.

- Ого, як рано, а лягаєш тоді о котрій?

- О 22 чи 23 годині ночі. Тоді мене легко прокинутися.

- Чи вигораєш ти і де знаходиш сили для відновлення?

- Я не знаю як це вигорати, насправді. Я не дозволяю собі цього робити. Я не маю права це не перед собою робити, не перед своєю сім'єю. Так, нестача сил буває, якісь розчарування, погані дні. Але я розумію, що це миттєве і тимчасове. По-перше, мені допомагає мій чоловік. Він вірить у мене, підбадьорює словами. По-друге, я розумію навіщо мені це потрібно, я розумію що здорове життя варте праці. І, звісно, сам спорт мені допомагає вирулювати, випливати на поверхню.

Родина Волошок 

- Ти не ховаєш свій вік, тобі 38, ну ти дуже молодо виглядаєш, розкажи свій секрет молодості.

- Нічого секретного – я люблю себе. І ця любов проявляється у піклуванні про себе: як зовнішньо так і внутрішньо. Любити себе – це не дозволяти шкодити своєму здоров’ю. Тому все просто: більша частина мого раціону – це здорова та корисна їжа, достатня кількість вітамінів, фізична активність, ну і локальний догляд за шкірою (бʼюті процедури, але зауважу, що тільки зовнішні - ніяких голок).

- Які три поради ти дала б для людей, які хотіли б почати блог, але досі не наважаться.

- Перша порада: не бійся починати – немає нічого неможливого, потрібно лише бажання. Друга порада: приготуйся, що іноді буде складно і захочеться все кинути. Коли будеш до цього готовий, це не здасться таким страшним. Третя порада: не думай, що тобі нічим поділитися. Кожна людина особлива. І для когось ти точно станеш цікавим!

- І тепер давай питання не як для блогера, і не як для спортсмена, а як до звичайної людини: що для тебе щастя?

- Ми звикли в щастя вкладати якісь речі, людей, обставини. Але сьогодні ми всі розуміємо, що все це тимчасове. Тому кожного дня я обираю бути щасливою, незважаючи на те, що відбувається або відбудеться. 

Моє щастя - це мій сьогоднішній вибір.

© Світлана Волошок

Ця розмова була дуже теплою і сповненою багатьма корисними порадами.

Не зволікайте, якщо хочете почати вести блог.

Ви можете і себе реалізувати, і стати натхненням для інших. Починайте!

P.S. Світлана поділилася власним ефективним тренуванням на руки та груди: 

Сторінка блогу Світлани Волошок за цим посиланням.