Спорт – це невідʼємна частина життя кожної люди. Навіть якщо ми цього не усвідомлюємо, ми займаємося ним щодня. Хтось більше, хтось менше, але рух є завжди. Ходьба пішки до роботи чи магазину – це спорт. Підійматися сходами, коли немає світла – спорт. Кататися на велосипеді – теж спорт.

Але чи вистачає в Запоріжжі можливостей, щоб реалізовувати свій потенціал в спорті?

Я відвідала стадіони Запорізького ліцею №71 та Запорізької гімназії №110, щоб зʼясувати відповіді на ці питання у мешканців міста.

Запорізька гімназія №110                                                        Запорізький ліцей №71                           

Незважаючи на постійні тривоги та небезпечну ситуацію в місті, життя не зупиняється. На стадіонах і спортивних майданчиках навіть зараз тренується багато людей, а влітку їх удвічі більше. Тут займаються волейболом, баскетболом, футболом, бігом і спортивною зарядкою на турніках.

Я опитала декількох містян, які побажали залишитися анонімними, чи достатньо їм простору для тренувань в нашому місті:

«Ні, недостатньо. Мені здається, що це непродуманий момент на сьогодні. Візьмемо, наприклад, Вознесенівський район, тот тут це єдиний спорт-майданчик [ред. стадіон Запорізького ліцею №71] на якому можна займатися адекватно спортом», — зазначає спортсменка. 

«Мені здається, що ні. Хотілося б більше секцій», — каже волейболіст. Водночас він зазначає, що спортивних майданчиків для занять волейболом йому цілком вистачає.

Такої ж думки й маленькі запоріжани, які полюбляють грають у футбол. Діти кажуть: якби вони могли щось змінити в спортивній інфраструктурі міста, то додали б значно більше майданчиків і простору саме для гри в футбол.

Прозвучала й така думка: «Я завжди хотіла займатися фігурним катанням, але на той момент в нашому місті було дуже мало секцій для розвитку в цьому спорті. Навіть якщо вони з’являлися, то працювали сезонно. Тобто можливостей професійно розвиватися в цій сфері у нас в місті, на жаль, немає».

Отже, судження розділилися, але переважна більшість городян вважає, що в місті бракує можливостей для практичних тренувань і вдосконалення спортивних навичок. При цьому виникає питання: чи доречно зараз, під час повномасштабної війни, витрачати гроші та інші ресурси для покращення спортивної бази міста?

Кожен вирішує сам, залежно від того, наскільки важливе місце спорт посідає в його житті. Але одна з опитаних спортсменок торкнулася цієї теми та зауважила: 

«Сьогодні, наприклад, я б про це не думала. Мені б хотілося більше донатити, бо наближати перемогу зараз важливіше. Але хто хоче займатися спортом – можна знайти міста, а після перемоги про це подумаємо».

Думки запоріжан щодо спортивної інфраструктури відрізняються, але в одному вони одностайні: спорт у прифронтовому місті потрібен як ніколи. Він не лише допомагає підтримувати фізичну форму, а й покращує емоційний стан.

Авторка фото: Воронцова Меланія.