Українізація музичних уподобань. Власна думка

Музичні смаки не одне десятиріччя є гарячою темою нашого соціуму. З угрупувань шанувальників різних жанрів формувалися цілі субкультури, наприклад, готи, зрощенні на The Cure та The Sisters of Mercy, або ж Sex Pistols та Ramones, котрі стали уособленням панк-культури в суспільстві. Але як би хто не вважав, слід прийняти факт – музика це суто суб’єктивна річ. Розуміння особою пісні залежить від незліченної кількості чинників, що наповнюють її життя. 

Далі роздуми будуть схильні до суб’єктивності й не претендують на п’єдестал істинної думки. 

Все можна пережити, якщо підібрати правильну пісню

Курт Кобейн

Музика здатна зцілити, облити холодною водою й що важливо – навчити. З початком повномасштабної війни в Україні особливо загострилось музичне питання. Безсумнівним плюсом є активна популяризація українських виконавців. Але на жаль, разом з тим наявні й негативні сторони. Одна з таких – відверта шароварщина, що не несе в собі ніякого сенсу і лише соромить українську музичну індустрію. Візьму за приклад "Ведмеді-Балалайки" Маши Кондратенко. З якої сторони аналізу (чи то з мелодичної, чи з ліричної) не підійдеш – вона порожня, але попри це займає місце, котре могло дістатися дійсно якісному старанному виконавцю. Сумне видовище.  

Окрім низькосортних пісень, турбує факт прослуховування українського продукту лише за національною ознакою. На суб’єктивну думку, музику не слід оцінювати згідно з особистістю її автора, а тим паче за його національністю. Я не бачу сенсу відмовлятися від прослуховування пісні, якщо вона приносить задоволення або ж пов’язана з деякими спогадами. Ламати себе неправильно. Суспільство потребує толерантного ставлення до смаків людей. Хоча, звичайно, тут є тонка грань, знову-ж суб’єктивна, й відчуття її у кожного різне. Але, скажімо, якщо людина кличе «уській мір» й разом з цим слухає Віктора Цоя, то дуже сумнівно, що Віктор Робертович нашептав їй, мовби путін найліпший і Україну вигадали у 20-х роках минулого сторіччя. 

Питання не втратить свою актуальність, адже має велику кількість нюансів зі життя кожного. Як висновок, хочеться сказати, слухати українське – чудово, але тоді, коли мелодія чи текст справді зачепили щось всередині тебе. Це перевірено на власному досвіді.  

Вероніка Ведмідьова