Мабуть, немає в нашому світі людини, яка б не слухала музику. Вона є неодмінною частиною культури в розвиненому світі. Ще з давніх-давен люди почали слухати музику: деякі археологічні докази свідчать про те, що перші музичні інструменти були створені близько 40 000 років тому і були зроблені з кісток тварин та інших матеріалів, що були доступні на той час. Як свідчать історики, в давні часи люди часто використовували музику як засіб для комунікації, прояву різних емоцій та почуттів.

Чи не помічали ви, прослуховуючи ту чи іншу мелодію, що в залежності від тону, жанру, музикальних інструментів ваш настрій може як покращитися, так і зіпсуватися до такої міри, що котяться сльози?

Так от, у цій статті ви дізнаєтесь про те, наскільки сильний чи слабкий вплив на нервову систему має музика. Звісно, кожна особистість унікальна, як і вплив тих чи інших речей на неї, але візьмемо середні показники на основі різних досліджень. 

Ніщо так не допомагає передати почуття, як музика. – Red Hot Chili Peppers

Почнемо з емоційного впливу: слухання музики з глибокими басами та драматичними мелодіями може викликати почуття сили, енергії та сильних емоцій, тоді як м'які, приглушені мелодії можуть викликати почуття спокою та релаксації.

Але слід також зазначити, що та чи інша композиція може викликати в людини асоціації з минулим, а це може призвести до тривалої ностальгії по різноманітним моментах, місцям чи інших особистостям. Асоціації не завжди призводять до негативних емоцій, іноді все працює навпаки - в людини з’являється посмішка на обличчі від теплих спогадів з минулого.

Ритмічний вплив музики на людину: швидкі ритми можуть збільшувати серцевий ритм, тонізувати нервову систему та збуджувати, тоді як повільні ритми можуть знижувати серцевий ритм, розслаблювати та заспокоювати. Тобто у разі поганого та нестабільного настрою, музика з повільним та меланхолійним ритмом може погіршити його ще більше, в той час як енергійна чи класична музика навпаки його покращить та допоможе зібратися.

Цікавий факт: психіатри радять слухати будь-яку класичну музику (наприклад, Моцарта чи Бетховена) людям у тяжкій депресії, тож музика дійсно може бути свого роду антидепресантом. А також саме класичні композиції зміцнюють мозкові зв’язки, особливо у дітей. Деякі вчені вважають, що це пов’язано з структурованим ритмом та мелодією. Gramophone нещодавно провели дослідження, в якому розповідається про музику як про метод боротьби зі стресом та психічними розладами. 

Тримайте плейліст відбірної класичної музики для покращення роботи мозку: 

Вплив музики на когнітивні функції: музика впливає на когнітивні функції людини, такі як увага, пам'ять та вирішення проблем. Дослідження Медичної школи Гарварду показали, що музика може покращувати увагу, зокрема при виконанні завдань, що потребують концентрації, таких як навчання. А ще пісні з текстом чи композиції з повторюваною мелодією поліпшують пам'ять та допомагають людині запам'ятовувати інформацію.

Отже, в залежності від темпу, жанру та ритму мелодії, тексту пісні, особистості, настрою людини, музика може бути як депресантом, так і антидепресантом. Якщо навчитися правильно обирати плейліст, то музика буде йти тільки на користь та підвищувати рівень дофаміну в організмі людини. 

А наостанок ви можете насолодитися "подорожжю у світ класичної музики" завдяки чудовому подкасту: 

Еліна Кошовець