Як вибратися з цього лабіринту страждань?

Як найчастіше люди відпочивають? Гуляють, сплять, слухають музику, сидять в соцмережах. Звичайно це так, але коли виникає бажання зануритись в іншу реальність, не думати ні про що і просто відчути спокій від нашого світу допомагає кіно.

Фільми давно є частиною життя кожного в суспільстві. Не можливо уявити своє життя без них. Бабусі дивляться старі серіали, які крутять по телебаченню, дорослі люди передивляються улюблені фільми та інколи можуть слідкувати за останніми обновленнями в кіноіндустрії, малеча обожнює мультфільми, а підлітки та молодь – новинки та серіали.

Я особисто не дуже люблю фільми, ті які розбиті на декілька частин мені подобаються, а от поодинокі картини – не моє. Втім, я справжній серіаломан. За 17 років мною переглянуто близько 35-40 серіалів. Та, як і в будь-якої людини, є улюблені. Про один з них далі і піде мова.

Серіал має назву «В пошуках Аляски». Він розповідає про групу підлітків віком 16-18 років, які живуть та навчаються в академії Калвер-Крик, можна сказати, в таборі. Події відбуваються в штаті Алабама, у 2005 році (сам серіал 2019 року). Серіал досить легкий, з приємною картинкою, музикальним супроводом, та гарними акторами. Часто буває, коли актори старші за віком від персонажів, яких вони грають, і це дуже кидається в очі, в цій історії ви не побачите подібного фейлу. Цікавий сюжет затягує з першої серії, ви навіть не помітите як опинитеся на останніх, які вразять вас до глибини душі (всього серіал містить 8 епізодів). Неочікувано легка і приємна картинка змінюється трагічною подією, але сюжет настільки гарно побудований, що навіть незважаючи на певну трагічність, кінцівка буде майже на такій легкій ноті як і початок.

Головна героїня, Аляска, надзвичайно розумна дівчина, яка пропагує фемінізм (готуйтеся, цього буде багато), можливо тому вона мені так імпонує. Енергія яка йде від неї настільки комфортна, що ти не можеш не романтизувати цього персонажа. Вона не вдає з себе когось, і якщо казати зручними для мене фразами, від неї йдуть промені світла, при чому м’які, абстрактні.

Кожного з головних персонажів розкрили, показали його хороші та погані сторони, познайомили з його минулим та думками. Чіп, або як його кличуть «полковник» дуже обізнаний, багато читає, але акцент на цьому не робиться, його образ скоріш уособлює проблему дружби. Майлз, хлопець який прибуває до цього «табору» знає останні слова всіх відомих людей, його улюблені:

«Іду шукати Велике Можливо.»

                                                                      Поет Франсуа Рабле

Цим він і займається впродовж серіалу. Намагається зрозуміти, що означає «Велике Можливо» конкретно для нього.

А ось Аляска – читач, в неї багато книг в кімнаті, які вона прочитала або ж хоче прочитати:

«Я прочитала лише третину, мабуть. Але збираюся прочитати все. Я називаю це Бібліотекою свого життя. З дитинства я щоліта ходила по гаражних розпродажах, збираючи всі книжки, які мене хоч чимось зацікавили. Тож у моєму житті не буває таких моментів, коли почитати нічого.»

                                                                                               Аляска Янг

Я обожнюю природу, коли багато зелені навколо, а також воду, все разом являє собою моє місце сили, і в цьому серіалі картинка якраз показує таку місцевість.

Головне питання на якому будується весь сюжет: «Як вибратися з цього лабіринту страждань?». Ця фраза належить Алясці Янг, вона, читаючи книгу Ґабріеля Ґарсія Маркеса «Генерал в своєму лабіринті», в якому останні рядки звучать як: «Як же мені вийти з цього лабіринту?», виділила це питання, як найголовніше, бо кінцівка книги залишилася відкритою, а це нашу героїню не влаштовувало. Дівчина довгий час не могла самостійно зрозуміти весь сенс, який крився в цих словах. В кінці серіалу, ми бачимо дописану в книзі відповідь, яку Аляска так довго шукала «швидко та по прямій». На мою думку, це цілком точне пояснення тих трагічних подій, про які я вже згадувала.

Кінокартина змушує замислитися про проблеми, які відкрито не обговорювалися суспільством в 2005 році. Наприклад: сексизм, об’єктивізація жінок та їхніх тіл, проблема патріархату, расизму, проблеми в стосунках, проблема батьків-дітей, швидкоплинності та сенсу життя, важливості дружби попри все та багато іншого.

Сказати, що я рекомендую цей серіал до перегляду – не сказати нічого. На ньому буквально вибудована моя особистість. «В пошуках Аляски» коротка але дуже емоційно наповнена картина. Якщо ж ви більше прихильники книжок, як наша героїня, є однойменний роман «В пошуках Аляски» Джона Гріна, який власне і взято за основу. Враховуючи те, що власне у серіалі всього лише 8 серій, він стане чудовим завершенням дня, а для декого, можливо навіть початком нової глави у житті.

Марія Гридасова