Із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну донатити на армію увійшло в звичку багатьох людей. Щодня українці збирають тисячі гривень на потреби ЗСУ.

Так, лише через Monobank користувачі пожертвували 27,4 млрд гривень за 2023 рік. У 2022 році ця сума становила 8,5 млрд.

Однак навіть цю тему не оминули шахраї. Наприклад, влітку 2023 року очільник поліції Миколаївської області Сергій Шайхет повідомляв, що мешканець Кривого Рогу вкрав 3 мільйони гривень. Чоловік створив фейковий телеграм-канал “Николаевского Ванька”, який неодноразово організовував збори та допомагав армії. У цьому начебто “резервному” каналі копіювались повідомлення з першоджерела. Тоді понад 100 людей довірились зловмиснику. І такі випадки привласнення грошей не поодинокі.

Фото: Сергій Шайхет, Telegram

Щоб мінімізувати можливість отримання донатів шахраями, у Кіберполіції надали низку рекомендацій.

Серед них, зокрема, такі:

1. Перевірте справжність посвідчення волонтера (зв’язавшись з організацією, яка видала документ). Якщо це приватна особа та посвідчення немає, дізнайтесь, чому.
2. Попросіть звіти за попередні періоди та збори.
3. Дізнайтеся більше про волонтера чи приватну особу: чи є нагороди, відгуки про діяльність, інформація про співпрацю з відомими організаціями чи публічними особами (тоді треба перевірити і ці сторінки, адже там має бути інформація про спільну діяльність).
4. Перевірте, чи висвітлена робота волонтера або приватної особи в інформаційному полі - соціальних мережах, у ЗМІ тощо;
5. Скористайтеся сервісом пошуку зображень в Google для перевірки фотографій та скріншотів документів під збором. Зазвичай зловмисники використовують вкрадені чужі фото у своїх профілях.

Щоб дізнатись, чи справжня громадська організація (ГО) або благодійний фонд (БФ), треба:

1. Перевірити їх членство в професійних асоціаціях (наприклад, https://vboabu.org.ua/), чи внесений ЄДРПОУ до реєстрів.
2. З’ясувати, чи має БФ або ГО офіс, дійсні номери телефонів та персонал. Попросити відомості про засновників та звітність за попередні роки – це публічна інформація, яка має бути у вільному доступі.
3. Повторити інші кроки, які описані вище, у випадку з перевіркою приватної особи чи волонтера.
   

Фото згенеровано ШІ

Координаційний центр з надання правничої допомоги зазначає:

“Не відкривайте жодні посилання в месенджерах, соціальних мережах, SMS. Особливо це стосується скорочених посилань, наприклад, «bit.ly», адже ви не можете знати, що за ними приховано та куди вони ведуть. Завжди перевіряйте інформацію з SMS. П’ять хвилин, які ви витратите, зателефонувавши в банк, можуть зберегти ваші гроші та нерви”. 

На сайті звертають увагу, що у псевдоволонтерів є ще одна схема: вони збирають кошти певній людині, яка потім їх передасть захисникам, але після цього кошти залишаються у шахраїв.

Якщо ви стали жертвою шахрайства, про цю ситуацію варто повідомити Кіберполіцію. Це можна зробити за номером телефону: 0 800 505 170, електронною поштою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., або заповнити форму зворотнього зв’язку на сайті за посиланням.