Пластична хірургія сьогодення вже давно вийшла за межі суто функціональних втручань. Наприклад, ринопластика сьогодні вже майже не асоціюється з відновленням дихання – тепер це насамперед про естетику: витончений профіль, акуратніший контур, зменшений кінчик носа. Хоч такі операції і досі є необхідними для багатьох, саме естетична пластична хірургія більше і більше проникає у життя кожної та кожного. Вона уособлює незадоволення власною зовнішністю та бажання її змінити, навіть якщо такими радикальними методами. Адже ті, хто проходять через такі операції, ризикують отримати каліцтво, втрату функцій або навіть смерть. Незважаючи на це, люди і далі прагнуть «вдосконалити» себе - і знову та знову лягають на хірургічний стіл. Чому?

^{Фото: unsplash.com}

Причина зрозуміла – невгамовний вплив соцмереж, із конвенційно привабливими людьми з їхніми ще більш конвенційно привабливими обличчями – жодних зморшок чи тонких губ. Стереотипи щодо того, що «гарно», а що ні, вітають кожного, хто відкриває інстаграм. Систематичний огляд досліджував зв'язок між соціальними мережами, незадоволенням своїм тілом та косметичною хірургією. Огляд включав 25 досліджень з 13 731 учасником. Конкретні результати показали, що 70% молодих жінок та 60% молодих чоловіків повідомляють про незадоволення своїм тілом, що призводить до посилення роздумів про хірургічне втручання. На Заході зростає попит на косметичну хірургію, таку як підтяжка обличчя, збільшення грудей та ліпосакція. Тільки в США щороку проводиться, за оновленими даними на 2025 рік, від 6,2 до 6,6 мільйонів косметичних процедур загалом, з яких близько 1,6–1,65 мільйона є хірургічними. 

Такий акцент на зовнішності та візуальній естетиці сприяє незадоволенню тілом та тривозі щодо власного вигляду, а також розвитку дисморфофобії – стійкій стурбованості одним або декількома ймовірними дефектами або недоліками зовнішнього вигляду, які непомітні або лише незначно помітні для інших. Це явище часто посилюється фільтрами в соцмережах, що призводить до так званої "Snapchat dysmorphia", коли люди прагнуть операцій, аби виглядати як свої відредаговані селфі. Щоденне використання соцмереж підвищує ризик дисморфофобії та інтерес до косметичних процедур, особливо серед тих, хто редагує фото перед публікацією.

Люди, що мали такі операції, переконані в тому, що робили це виключно для себе – для власного сприйняття власної зовнішності. Але правда полягає у тому, що якби не було встановленого стереотипу, скажімо, про те, що губи у жінок мають бути пухкими, більшість би навіть не задумалася про те, що з їхніми власними губами щось не так. Існує думка, що люди взагалі ніколи не мали бачити себе у дзеркалі, через що і надлишковий акцент на власній зовнішності – суто соціальний конструкт. Найбільш хвилюючим є вплив на молоді та вразливі групи населення – дітей та підлітків. В середньому, на 2026 рік, діти отримують їхній перший доступ до інтернету досить рано. Це реальність сучасного діджитального світу, з якою варто змиритися. Наприклад, в Україні, діти та підлітки можуть поринати у світ публікацій з будь-якого віку, без жодних на це легітимних обмежень. Світ, де дорослі люди постійно порівнюють себе із кимось іншим, знімають довгі відео про те, як щось «має» виглядати, або ж роблять відео у форматі «до і після», де «до операції» – «подивіться на мої жахливі щоки», і «після операції» – «саме ось так має виглядати обличчя, жодних щічок». Це створює певний стандарт. І ось 11-річна дитина вже стоїть перед дзеркалом, примружуючи око та поклавши руку на щоку із мовчазним питанням: «Що не так з моїм обличчям? Це через це в мене немає друзів? Можливо, варто відкладати кишенькові гроші на ту операцію, що зробила жіночка?». Це запитання, що не має ставити до себе жодна людина, будь-якої зовнішності, віку чи гендеру. Дослідження вказують, що підлітки, які проводять понад три години на день у соцмережах, демонструють вищі рівні незадоволеності тілом та інтересу до пластичних операцій.

^{Фото: unsplash.com}

Хоча обізнаність щодо цього питання потроху починає зростати, популярність так само продовжує це робити. Дані свідчать про помітне зростання загальної кількості хірургічних процедур на 2,9% з 2022 по 2023 рік, що сприяло значному загальному зростанню хірургічних процедур на 10,2% з 2019 по 2023 рік. Це підкреслює постійний попит на естетичну пластичну хірургію. Соцмережі нікуди не підуть із нашого життя і влаштовувати собі повноцінний детокс від них в сучасних реаліях лише тому що ви, скоріше за все, побачите привабливих людей, – занадто радикальне рішення. Щоб протидіяти негативному впливу, варто розвивати медіаграмотність, обмежувати час у соцмережах та фокусуватись на реалістичних зображеннях, а також звертатися до психологів при ознаках дисморфофобії перед будь-якими процедурами. Але найголовніша, хоча й найочевидніша порада:

«Пам'ятайте, що жодні тренди, селебріті чи звичайні люди не можуть диктувати вам, як ставитися до себе, свого тіла чи обличчя».