Місто майбутнього чи найдорожча ілюзія світу?

Дубай – найбільше місто в Еміратах та одне з найбільш обговорюваних міст світу, яке ще нещодавно вважалося утопією – оазисом посеред пустелі. Новини, пов'язані з війною між США та Іраном, знову змусили місто опинитися в бурхливому потоці новин: перелякані туристи чи місцеві, що знімають дрони, які літають між скляними хмарочосами. Такий резонанс в медіа створив і нові проблеми – переважно для тих, хто ці фото- чи відеоматеріали опублікував. Адже держава ретельно слідкує за всім, що потрапляє в медіа та може потенційно зруйнувати «імідж» країни. 

Журналіст Мартін Плот у своєму матеріалі від 2 квітня зазначив: «Прокурор країни наказав заарештувати 35 людей і заявив, що вони постануть перед прискореним судом за “публікацію відеороликів на платформах соціальних мереж, які містять неправдиву, сфабриковану інформацію, а також контент, що завдав шкоди заходам оборони та прославляв акти військової агресії проти ОАЕ”». 

Уже через кілька днів після перших атак, онлайн почали з'являтися відео інфлюенсерів з Дубая, які запевняли, що відчувають себе абсолютно спокійно завдяки захисту Мохаммеда бін Рашид Аль Мактума – еміра, тобто правителя, Дубая. У соцмережах почали активно та з іронією обговорювати кількість грошей, яку блогери отримали за такі заспокойливі відео. Навіть зараз в мережі важко знайти фото з вибухами чи розрухою. 

Ці події навели мене на роздуми про це так зване «місто майбутнього» загалом – чи це дійсно рай на землі або ж лише ілюзія? Сама я побувала в цьому місті, і як туристці мені було цілком комфортно та спокійно. Чи є це реальністю для всіх? Пропоную чесно поглянути на це місто – як на його переваги, так і на недоліки, та спробувати додати трохи об'єктивності до дискусії. 

Із торговельного поселення в мегаполіс

Не можна говорити про сьогодення міста, не звернувши уваги на його історію. Ні для кого не секрет, що ще нещодавно на місці Дубая була пустеля – жодних ознак масивних будівель чи розкішних курортів. 

                                   

^{Місто посеред пустелі. Авторка фото: Пацелій Аліна}

У давні часи територія сучасних Об'єднаних Арабських Еміратів була заселена кочовими племенами та переважно використовувалася як місце для відпочинку караванів. У 1833 році рід Аль-Мактум оселився в гирлі бухти Дубай-Крік, зробивши її центром рибальства та видобутку перлів. На початку 20 століття Дубай став важливим портом та залучав купців з Індії та Пакистану через низькі податки. І тут – справжня «кульмінація» – у 1966 році в Дубаї відкрили нафту. Саме ця подія кардинально змінила економіку та дозволила інвестувати в інфраструктуру. В 1971 році Дубай офіційно увійшов до складу ОАЕ. Сьогодні Дубай відомий не лише як популярний туристичний осередок, а й як місто, яке здійснило один із найшвидших економічних стрибків у світовій історії.

^{Авторка інфографіки: Пацелій Аліна}

Але такий успіх приніс і проблеми. Для будівництва інфраструктури були потрібні люди.

Місто тримається на праці мігрантів

Йдучи містом, важко не помітити три речі. Перша – приголомшливі будівлі. Друга – шалена спека. Третя – постійне будівництво. Усе це змушує зупинитися та подивитися на будівництво більше детально. Місто фактично повністю збудували мігранти. Звичайний турист може навіть не помітити важку працю людей, які власними руками створюють магію міста, а самі живуть на мізерні зарплати та ночують просто неба. Особисто я дорогою до готелю, бачила втомлених робітників, що спали на траві після важкого робочого дня. Цей контраст – ось ми з мамою йдемо щасливі з покупками, а поруч із нами втомлені будівельники, – водночас засмутив і розізлив мене. 

У статті британського видання The Guardian один із робітників описує своє життя так:

«Яке життя? У нас тут немає життя. Ми – в’язні. Ми прокидаємося о п’ятій, приїжджаємо на роботу о сьомій і повертаємося в табір о дев’ятій вечора, день у день».

     ^{Джерело: The Guardian}

Саме ця фраза найбільше показує інший бік Дубая – той, який не потрапляє у туристичні відео чи Instagram.

Поки одні насолоджуються розкішними готелями, ресторанами та хмарочосами, інші проводять роки в переповнених таборах, працюючи по 12-18 годин на день. Багато іммігрантів приїжджають до Дубая з країн Південної Азії та Африки, сподіваючись заробити гроші, які допоможуть їхнім родинам вибратися з бідності. Часто вони беруть кредити, щоб оплатити посередників і дорогу, але після приїзду опиняються в ситуації, коли борг стає ще одним тягарем, а робота – єдиним способом його віддати. У результаті вони прив’язані до роботодавця, який контролює їхній статус, житло і часто навіть документи.

Житлові умови для таких працівників зазвичай далекі від тих, які показують у рекламі міста. Робітничі табори розташовані на околицях, подалі від туристичних районів і складаються з великих спільних кімнат, де живе по кілька людей.  

                     ^{Джерело: New Media & Development Comm.}

Іммігранти потрапляють у систему, де їхня праця є основою міста, хоча самі вони залишаються майже невидимими для суспільства. 

Дубай – символ футуристичної архітектури

Завдяки важкій праці мігрантів інфраструктура міста дійсно вражає. І це зовсім не випадковість, адже архітектура створена так, щоб дивувати: будівлі мають футуристичні форми, складне підсвічування та сучасні технології охолодження, необхідні через екстремальну спеку.

^{Авторка фото: Пацелій Аліна}

Для поціновувачів старовинної архітектури з роками історії, Дубай не має багато чого запропонувати. Однак для туристів, які люблять більш сучасні мотиви – це ідеальне місце, щоб пройтися з піднятою вгору головою та відкритим ротом, адже Дубай складається з інноваційних та архітектурних проривів. Найзнаменитіша Burj Khalifa – найвища будівля у світі висотою понад 828 метрів розташована саме в Дубаї. Найвищу будівлю в світі побудували всього за 6 років, що для споруди такого масштабу вважається шаленим темпом.

^{Burj Khalifa. Авторка фото: Пацелій Аліна}

У Дубаї також є штучні острови, які видно навіть із космосу, зокрема Пальма Джумейра – знаменитий острів у формі пальми.  

^{Джерело: Focus Hi Dubai}

Окремо варто згадати Dubai Mall – один із найбільших торгово-розважальних центрів у світі.

Це не просто торговий центр, а фактично окреме «місто всередині міста». Усередині знаходяться сотні магазинів люксових і масмаркет-брендів, величезний акваріум із тисячами морських тварин, льодова арена, кінотеатри, ресторани та навіть водоспад висотою у кілька поверхів. Саме біля цього торгового центру проводиться знамените шоу фонтанів.

           

^{Фонтан в Dubai Mall та вид зовні. Авторка фото: Пацелій Аліна}

Дубай постійно намагається перевершити власні рекорди. Саме тому багато людей називають Дубай «архітектурною лабораторією», де тестують ідеї, які в інших країнах здавалися б надто сміливими або дорогими. 

Відсутність «старого Дубая»

Як зазначено раніше, в місті дійсно фактично нічого немає для поціновувачів стародавньої архітектури. Тому що стародавньої архітектури в Дубаї просто не існує, і через цю відсутність історичної спадщини місто часто критикують та називають бездушним. 

Ця критика пов’язана з тим, що Дубай розвивався надзвичайно швидко: з невеликого торгового поселення він перетворився на мегаполіс за кілька десятиліть, і майже вся стара забудова була або знесена, або перебудована. У результаті місто втратило природний історичний шарм – ті вулиці, будівлі та сліди минулих епох, які в інших містах формують відчуття культурної спадщини.

Хоча в Дубаї все ж намагаються відтворити цей історичний шарм: Al Seef – район і ринок, спеціально створені так, щоб нагадувати старе місто. На перший погляд здається, ніби цьому місцю сотні років: вузькі вулички, пісочні фасади будинків, дерев’яні балкони, старовинні ліхтарі, традиційні арабські двері та човни на воді створюють атмосферу минулого. Проте більшість цієї «старовини» – сучасна реконструкція, побудована вже у XXI столітті. Над цим часто навіть сміються, кажучи, що місто надто відчайдушно намагається створити для себе хоч якийсь шматок неіснуючої історії.

^{Ринок Al Seef. Джерело: White Sky Travel}

Критики вважають, що архітектура Дубая виглядає як набір нових, ізольованих проєктів без єдиного історичного контексту. Хмарочоси, торгові центри та штучні острови вражають масштабом, але не розповідають жодної історії – вони радше демонструють сучасні амбіції та фінансові можливості.

Курортна культура Дубая та вічне літо

Все ж основною причиною того, чому туристи їдуть до Дубая, є зовсім не історичність регіону, а шикарні курорти міста та пляжі під сонцем, що гріє цілий рік. Місто налічує 8 основних публічних пляжів і ще незлічену кількість приватних. Туристів приваблює не лише тепла Перська затока, а й сама атмосфера розкоші, що переплітається з футуристичними будівлями та дозволяє відчути себе ніби в кінострічці. 

^{Авторка фото: Пацелій Аліна}

Пляжі Дубая відомі своєю чистотою, доглянутістю та сучасною інфраструктурою. Уздовж узбережжя розташовані як громадські пляжі, так і приватні зони при готелях, де відпочинок часто поєднується з високим рівнем сервісу – шезлонги, басейни, ресторани, водні види спорту та повний комфорт буквально в кількох кроках від моря. 

Місто також славиться своїми масштабними курортними комплексами, де туристи можуть знайти буквально все: приватні пляжі, величезні басейни, ресторани світової кухні, спа-зони, панорамні тераси та навіть власні торгові галереї. Багато готелів оформлені настільки помпезно, що більше нагадують палаци або декорації до фільмів про майбутнє. Якщо додати до цього той факт, що, виходячи з готелю, ви опинитеся поміж справжніх кам'яних або навіть скляних джунглів, то вийде формула, що легко пояснює популярність міста.

^{Авторка фото: Пацелій Аліна}

Символом готельної культури став Burj Al Arab – один із найвідоміших готелів світу, який часто називають семизірковим, хоча офіційно такої класифікації не існує. Його форма у вигляді вітрила стала легко впізнаваною по всьому світу. Burj Al Arab прославився не лише своїм зовнішнім виглядом, а й екстремальним рівнем розкоші: приватні дворецькі, інтер’єри з великою кількістю золота, дорогі ресторани та номери з панорамними видами на Перську затоку.

^{Burj Al Arab. Джерело: Pexels}

Влітку – життя на вулиці не існує

^{Джерело: Dubai Online}

Кліматичні умови ОАЕ досить незвичні для більшої частини світу – з червня по серпень денна температура зазвичай піднімається до 42-47°C, а вологість зростає, особливо у липні. Навіть коротке перебування на вулиці – перехід через паркінг чи очікування таксі – може бути виснажливим. Я пам'ятаю, як ми вийшли пройтися від нашого готелю до торговельного центру – дорога займала 40 хвилин та на вулиці була зима – але ми були виснаженими навіть враховуючи це. В місті майже всі приміщення всередині мають кондиціонери, але все ж планування своїх дій з урахуванням спеки стає постійною необхідністю.

До середини літа навіть море майже не приносить полегшення. Температура води може перевищувати 33°C, а пісок на пляжі до середини ранку стає надто гарячим, щоб по ньому ходити. Деякі пляжні клуби скорочують години роботи або повністю закриваються, інші переходять на нічний режим. Басейни у дорогих готелях залишаються придатними для використання завдяки системам охолодження та затіненим зонам, але тривале перебування на сонці після обіду краще уникати.

Це знову повертає нас до роботи експатів, що працюють в усі пори року та не мають можливості проводити весь час в кондиційованому приміщенні.

Дубай – рекордсмен з безпеки

Ще до недавніх геополітичних подій Дубай вважався своєрідною спокійною гаванню для людей, які втомилися постійно переживати за власну безпеку у великих мегаполісах. На це є очевидна причина: станом на 2025 рік платформа Numbeo визнала Об'єднані Арабські Емірати найбезпечнішою країною світу, а Дубай стабільно потрапляв до топу найбезпечніших міст.

На вулицях міста панує відчуття порядку та контролю. Для туристів це означає комфорт: чисті вулиці, добре організований транспорт, спокійна атмосфера у громадських місцях та високий рівень сервісу. Навіть у популярних туристичних районах, де щодня перебувають тисячі людей, рідко виникає відчуття хаосу чи небезпеки.

Спокій та безпеку я відчула і на собі. У багатьох європейських країнах вночі мені, як дівчині, часто буває тривожно – я починаю автоматично міцніше тримати сумку, озиратися навколо та намагатися дістатися додому якнайшвидше. У Дубаї це відчувалося зовсім інакше. Навіть коли час добігав опівночі, я спокійно йшла вулицею без постійного напруження чи страху. Люди навколо продовжували гуляти, кафе були відкриті, а місто залишалося таким же яскравим і «живим» як і вдень.

^{Місто, що не спить. Авторка фото: Пацелій Аліна}

У невеликому містечку це було б досить звичним явищем, але таке відчуття абсолютної безпеки у величезному мегаполісі дійсно складно знайти в інших містах світу.

Тотальний контроль

Виникає питання: чому ж тоді Дубай такий безпечний і що стоїть за цим відчуттям комфорту? Спокій та порядок в Дубаї забезпечує складна система контролю, яка охоплює не лише фізичний простір міста, а й поведінку людей та інформаційний простір. 

1. Використання надсучасних технологій 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               ^{Поліція Дубая. Джерело: The New York Times} 

Дубай часто називають «містом майбутнього» не лише через архітектуру, а й через масштаби використання технологій. У місті встановлено величезну кількість камер відеоспостереження, систем розпізнавання номерів автомобілів та цифрового моніторингу громадських просторів. Багато процесів – від оплати транспорту до державних послуг – інтегровані в цифрові системи.

Влада просуває концепцію «розумного міста», де технології мають зробити життя комфортнішим. Проте водночас це означає високий рівень спостереження за міським простором. В Дубаї складно залишатися невидимим: пересування, порушення правил дорожнього руху чи навіть дрібні правопорушення швидко фіксуються системою. Через це місто має репутацію одного з найбезпечніших мегаполісів світу, але водночас змушує відчувати себе ніби під контролем Старшого Брата з роману «1984».

«Вони контролюють все місто – від моменту, коли ви заходите в аеропорт, до моменту, коли ви його залишаєте», – поділився про системи відеоспостереження з виданням The New York Times генерал поліції Альразукі. Він зазначив, що системи працюють на благо «клієнтів» поліції – тобто населення. «Люди задоволені цим», – додав він.

2. Суворі правила та арешти

Ще однією особливістю Дубая є жорстке законодавство та суворе ставлення до порушень. Те, що в багатьох країнах могло б закінчитися попередженням, в ОАЕ може мати серйозні юридичні наслідки. Закони стосуються не лише кримінальних злочинів, а й повсякденної поведінки: публічних конфліктів, нецензурної лексики, агресивних жестів або порушення громадського порядку. Наприклад, танці в громадських місцях можуть трактуватися як непристойна поведінка, якщо вони відбуваються поза межами приватних або ліцензованих закладів. Так само суворо регулюються й публічні прояви почуттів: триматися за руки зазвичай дозволено, але поцілунки чи обійми можуть викликати претензії з боку поліції або оточення. 

Через це час від часу у медіа з’являються історії про арешти туристів – і до 2026 року в тому числі. 

Наприклад, у 2017 році, 27-річному Джемі Гаррону з Шотландії загрожувало три роки в’язниці в Дубаї після того, як чоловік у барі простягнув руку, щоб не розлити свій напій, і випадково торкнувся стегна чоловіка. Гаррон тримав у руках напій і пересувався переповненим баром. Він простягнув руку перед собою, щоб не розлити напій на себе чи інших. При цьому він «торкнувся стегна чоловіка, щоб уникнути зіткнення». Після того як Гаррон і його друг сіли за стіл, чоловік, якого він торкнувся, виглядав роздратованим. Поліція прибула в бар через 20-30 хвилин і заарештувала шотландця. Пізніше йому висунули звинувачення у вживанні алкоголю та публічній непристойній поведінці. Компанія Detained in Dubai («Затримані в Дубаї»), яка допомагає іноземцям, що зіткнулися з арештами або, на їхню думку, несправедливим правосуддям в ОАЕ, підтримувала чоловіка та вплинула на перебіг справи; через три місяці після інциденту Гаррона було помилувано особисто шейхом Мохаммедом бін Рашид Аль Мактумом.

Все ж, погодьтеся, що складно уявити європейця, який очікував би, що в нього можуть забрати паспорт і пригрозити трьома роками позбавлення волі за таку, здавалося б, невинну поведінку. Однак у Дубаї це цілком можливо.

3. Проблема зі свободою слова

                                             ^{Джерело: worksheets}

Мене, як студентку факультету журналістики, найбільше зацікавив контроль держави над медіа та фактично всім, що потрапляє в інтернет. На початку я згадувала арешти туристів, що знімали дрони та вибухи, але і до обстрілів у Дубаї завжди зберігалася проблема цензури та свободи слова. Коли я передивлялася канали на арабському телебаченні, мою увагу привернули новини, у яких не було нічого негативного: ані про дорожньо-транспортні пригоди, ані про якісь конфлікти – нічого, лише погляд на місто крізь позитивну, але, очевидно, не завжди правдиву призму. Зацікавившись і з метою переконатися, що мені це не здалося, я вдалася до інтернету.

І виявилося, що ні – зовсім не здалося. У звіті американської організації Freedom House за 2023 рік ОАЕ були класифіковані як «не вільні», набравши лише 18 балів зі 100 (де 100 – це максимально вільно). У звіті зазначається, що «низка відомих коментаторів була ув’язнена в останні роки за критику влади, висловлення підтримки дисидентам чи правозахисникам або заклики до політичних реформ».

З 2011 року влада ОАЕ проводить систематичний наступ на свободу слова та об’єднань: заарештовано та засуджено десятки незалежних юристів, суддів, вчителів, студентів та активістів, закрито ключові громадські організації та представництва іноземних організацій. Фактично було знищено будь-який простір для інакомислення. Також уряд хаотично забороняє в’їзд науковцям, письменникам, митцям та журналістам – деяким через критику ставлення до трудових мігрантів, іншим часто без будь-яких пояснень.

Вебсайти, блоги, чати та соцмережі також активно моніторяться та цензуруються. Влада блокує контент, який вважає критичним щодо правителів ОАЕ, уряду, політики чи будь-яких чутливих соціальних чи політичних тем. Використання VPN – криміналізовано. Громадяни та резиденти стикаються з високими штрафами та тюремним ув’язненням за дописи в соцмережах.

За інформацією неприбуткової вотчдог організації Human Rights Watch, влада ОАЕ також шпигувала за іноземними журналістами, активістами та навіть світовими лідерами за допомогою складного ізраїльського та європейського шпигунського ПЗ або за сприяння колишніх американських розвідників. Деякі з тих, за ким стежили, і хто проживав в ОАЕ, згодом були заарештовані.

Серед них – відомий еміратський правозахисник та журналіст Al Jazeera Ахмед Мансур. У травні 2018 року суд ОАЕ засудив його до 10 років тюрми після вкрай несправедливого процесу, частково на основі приватних листів електронної пошти та розмов у WhatsApp. Звіт Citizen Lab 2016 року зафіксував п’ять інших випадків, коли арешти чи вироки слідували за атаками шкідливого ПЗ на їхні акаунти в Twitter у 2012–2015 роках.

Через це медійний образ країни та Дубая в тому числі часто виглядає дуже контрольованим та позитивним. У соцмережах місто здебільшого постає як простір розкоші, успіху та ідеального життя, тоді як складні соціальні теми рідко потрапляють у публічний простір. Багато блогерів та інфлюенсерів, які живуть у Дубаї, уникають політичних або критичних тем, побоюючись за свою роботу, візу чи право перебування в країні.

Інноваційність

Все ж, попри суперечливу репутацію, Дубай – дійсно «місто майбутнього», і в нього залишається та річ, яку ніяк не забрати – інноваційність. Влада міста вже багато років інвестує у цифровізацію та автоматизацію, намагаючись зробити більшість міських процесів максимально швидкими та зручними. 

Транспортна система міста загалом орієнтована на технологічність. Оплата транспорту здійснюється через цифрові картки та мобільні сервіси, а дорожній рух контролюється великою кількістю автоматизованих камер та сенсорів. У місті також тестують автономні транспортні засоби та розвивають системи розумного управління трафіком, які мають зменшувати затори та оптимізувати пересування.

^{Джерело: uaeflag}

Найвідоміший приклад – дубайське метро – одна з найбільших автоматизованих систем метро у світі. Особисто мене метро приголомшило – по-перше, воно неймовірно просте як для такого великого міста, загубитися майже неможливо; по-друге – потяги працюють зовсім без машиністів, що мені було важко навіть уявити, але на практиці різниці між справжнім водієм та автоматизацією взагалі не помітно. Метро стало символом технологічного розвитку міста: воно швидке, чисте та повністю кондиціоноване, спрямоване на комфорт туристів та містян.

---

Перебуваючи в Дубаї, дійсно відчуваєш себе ніби в казці. Парадоксально, але саме там мене не полишало відчуття легкості й свободи. Усе навколо ніби створене для комфорту: ідеально чисті вулиці, футуристичні хмарочоси, теплі вечори біля моря, безпечне нічне місто, у якому не страшно гуляти навіть після опівночі. В якийсь момент я зловила себе на думці: картинка, яку Дубай так ретельно вибудовує для світу, справді працює. Особливо тоді, коли ти – турист, а не людина, яка живе всередині цієї системи щодня.

Дубай – це дійсно місто контрастів, але не тих романтизованих контрастів, про які пишуть у туристичних буклетах. Це місце, де розкіш буквально межує з важкою роботою. Де поряд із семизірковими готелями можуть жити люди, які будували цей самий готель роками й ніколи не зможуть дозволити собі навіть провести там ніч. Де свобода відчувається дуже реально – але лише доти, доки ти не виходиш за межі дозволеного. Де майбутнє вже нібито настало, але водночас багато соціальних аспектів подекуди нагадують консервативні моделі минулих століть.

Можливо, саме це і робить Дубай настільки захопливим та водночас тривожним. Він ніби існує у двох паралельних реальностях одночасно. В одній – це місто мрії, символ успіху та технологічного прориву. В іншій – простір жорсткого контролю, нерівності та людей, чиї історії губляться десь між хмарочосами та ідеальними кадрами для соцмереж. І чим довше дивишся на це місто, тим складніше зрозуміти, яка з цих реальностей є справжньою.

                                                            ^{Авторка фото: Пацелій Аліна                                                                                                      Джерело: newsmeter}