Ювелірний бізнес в Україні – це не тільки про прикраси: це про «чорних» ювелірів, «дроблення» бізнесу та кримінал. Магазини з прикрасами всюди, куди не подивись: «Золотий Вік», «УкрЗолото», «КЮЗ», «Столична Ювелірна Фабрика», «Срібна країна» та інші. Я розповім, як ювелірний бізнес в Україні став осередком корупції, прикладом «чорного» бізнесу, якими лазівками користуються олігархи в законах та до чого тут Тимур Міндіч.

Початок ювелірного бізнесу в Україні

Як розповідає блогерка «Стася» у своєму відео за 10 травня 2026 року, у 90-ті люди через дефіцит несли в ломбарди на переплавку радянські прикраси та купували нові. З перших ломбардів починається круговорот металу: люди закладають прикрасу, її потім переплавляють на нову та продають – і так по колу. Такою схемою український бізнес досі користується. На той час майстерні були напівформальним бізнесом і базувалися всюди – від ринків до квартир. У таких майстернях займалися всім: від приймання прикрас до їх збуту.

На початку 2000-х почалася нова ера українського ювелірного бізнесу: стали з’являтися популярні бренди, що діють і сьогодні. Тоді ювелірні бренди мали дві особливості: стандартизацію вигляду магазинів і масову рекламу. Тому ми сьогодні бачимо стільки спільного, наприклад, у брендах «Золотий Вік» та «УкрЗолото» – один концепт: шик, сяйво, величезні вітрини, однакове пакування, величезні знижки (які, насправді, були від початку закладені в цінник). І що найцікавіше – нині ця концепція майже не змінилася. Люди в інтернеті неодноразово писали, що реклама «Золотого Віку» наче з 2000-х. Це так і є: бренд майже не змінив своєї концепції за майже 30 років існування.

Все про "діамантових прокурорів"

Правоохоронці наприкінці 2010-х років здійснили серію обшуків, через які вийшли на схему «золотої імперії». У результаті було вилучено 300 кг ювелірних виробів, 24 штуки підроблених клейм, 56 штампів профільних підприємств, 2 мільйони доларів готівкою та безліч інших коштовностей. Джерело "Детектив INFO" у своєму розслідуванні ділиться архівними матеріалами тих часів: «Міліція викрила велику мафіозну мережу, що об'єднувала 130 "чорних ювелірів". Під прикриттям легального підприємства в Києві вона безперешкодно працювала понад десять років... Перевірка ринку дорогоцінних металів засвідчила: браслети, кільця, ланцюжки та інші коштовності мали підроблені клейма відомих виробників та контрабандним шляхом постачалися за кордон, а частина спрямовувалася на реалізацію в Україні. Офіційно "тіньовики" декларували тільки 1% реального обсягу виробництва – все інше йшло "наліво"».

Згадуючи 2000-ті роки та ювелірний бізнес, не можна обійтися без справи, що прогриміла на всю країну. Справа «діамантових прокурорів» – це дуже гучна справа 2015 року проти високопоставлених працівників ГПУ Володимира Шапакіна та Олександра Корнійця через хабар. Ініціаторами справи стали колишні заступники генпрокурора Давід Сакварелідзе та Віталій Касько, які через конфлікт із керівництвом залишилися без посад. Під час обшуку в прокурорів знайшли 3 мільйони гривень; у будівлі слідчого управління ГПУ було знайдено 400 тисяч доларів, а в прокурора Київщини знайшли 102 діаманти – через що їх і прозвали «діамантовими». В'ячеслав Константіновський зазначав, що прокурори вимагали у підприємців із фірми «Гідроекоресурс» 200 тисяч доларів одноразового хабара та щомісячні 100 тисяч гривень за «кришування», щоб прокуратура не чіпала фірму й повернула арештовані засоби виробництва.
            Фото взято з джерела BBC News. Валерій Гібаленко, Володимир Шапакін та Олександр Корнієць (зліва на право)

Як свідчить джерело "Українська правда", у 2015 році під час справи Володимир Шапакін протиправно намагався повернути собі вилучені в ході обшуку гроші. Володимир, що на той час ще був чинним прокурором, попросив свого друга-бізнесмена зробити сфальсифікований документ заднім числом, у якому йшлося, що він начебто «позичив» у підприємців «Гідроекоресурсу» 350 тисяч доларів. З документом він звернувся до Генеральної прокуратури, але натомість отримав відмову. Повномасштабна війна в 2022 році стала для нього нагодою спробувати ще раз, але суд залишив цю справу без розгляду. Це стало поштовхом для ДБР провести експертизу документів, у ході якої визначили, що вони були сфальсифіковані. Колишнього першого заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури звинувачують у свідомому використанні та підробці документів для корисливого використання. За це санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років.

Після репортажу на цю тему ювелір Сергій Кисельов упізнав свої діаманти та своє золото серед вилученого під час обшуку в Олексія Корнійця. Він намагався повернути собі коштовності, які вилучили в нього в 2010 році, і ось через декілька років упізнав їх завдяки справі «діамантових прокурорів». Завдяки цьому він став головним свідком, який міг довести в суді, що прокурори займаються корупцією та хабарництвом. На превеликий жаль, цьому не судилося статися.

У вівторок, 5 березня 2019 року, мешканці будинків біля Русанівського каналу в Києві почули гучний постріл. Із чорного Mercedes вибіг чоловік, а згодом на водійському сидінні знайшли тіло Сергія Кисельова. Його смерть настала від вогнепального поранення в голову. З машини зникли відеореєстратор та годинники Сергія.

Поліція затримала трьох підозрюваних у вбивстві Сергія Кисельова. За цитуванням джерела "Українська правда": «Через кілька тижнів розслідування ми змогли вийти на злочинну групу з трьох осіб, які, ймовірніше за все, вчинили злочин... У суботу працівниками карного розшуку Києва за підтримки спецпідрозділу КОРД було затримано злочинців під час спроби вчинення ще одного злочину», – сказав Андрій Крищенко, начальник поліції Києва. За даними, група злочинців намагалася напасти на сім'ю Сергія під час поминальної церемонії. Напад на Сергія Кисельова планувався заради корисливих цілей – вони хотіли викрасти його задля викупу, але через супротив чоловіка його застрелили. У ході розслідування вийшли на пана Вітюгова, який розповів про внутрішні війни в ювелірному бізнесі, а також з'ясувалося, що він – колишній напарник Сергія. За словами Вітюгова, з машини, окрім власних речей Кисельова, зникла ще й сумка з діамантами на 1 мільйон доларів.

Головний нюанс цього питання в тому, що після смерті Кисельова, Шапакіна та Корнійця випустили під заставу, оскільки головного свідка вже не було. Загалом ця справа тягнулася дуже довго з різних причин: або не приходили свідки, або справу передавали між судами. У підсумку «діамантові прокурори» так і не понесли покарання.

Чому біля нас так багато ювелірки?

У 2022 році, з початком війни, попит на ювелірні прикраси впав майже на 60%. Поступово він почав відновлюватися і на сьогодні тримається майже на рівні довоєнних продажів. Зараз це відбувається не тому, що в українців так багато грошей. Як розповів Ігор Ільчишен в інтерв'ю для "Ukranian Concil of shopping centers", зростання продажів ускладнюють майже повна відсутність експорту та конкуренція з боку закордонних виробників. «Відновлення» ринку відбувається тому, що люди мають бажання вгамувати стрес покупкою, вкласти гроші в щось фізичне (тим паче ціни на золото наразі б'ють рекорди) та, найголовніше, на ринку з'явилася нова клієнтська група – військовослужбовці. Військові купують прикраси, щоб порадувати своїх близьких, коханих жінок.

Але, що важливо зазначити, ювелірні вироби – не інвестиція в золото. Велика частина суми, яку ви віддаєте за прикрасу, складається з дизайну та виробництва, лише половина суми припадає на саму сировину.

Маркетинг відіграє важливу роль. Він працює на емоціях людей, використовуючи найбільш дієві важелі – знижки та обличчя українських зірок у рекламі. Також впливає розташування магазинів: найчастіше ми бачимо їх у торгових центрах, а це саме те місце для найбільш імпульсивних покупок. З точки зору психології маркетингу, будь-що має свій підтекст. Коли людина бажає придбати прикрасу, вона насправді хоче купити шик, багатство та розкіш. Це дає нам змогу бути впевненішими, бо реклама працює на людські емоції. Під час війни люди почали більше витрачати грошей на швидкий дофамін, бо так ми намагаємося хоч на невеликий проміжок часу стати щасливішими.

Реклама ювелірних магазинів скрізь, тому що якщо тебе не будуть бачити – тебе замінять. Це відбувається зараз, навіть коли бренди витрачають купу грошей на рекламу, українці все одно схильні обирати зарубіжні бренди замість українських. Тим не менше, завдяки масштабному розголосу український ювелірний бізнес усе ще на плаву. Через постійну присутність реклами спрацьовує ефект упізнаваності. Люди обиратимуть те, чому довіряють більше. В Україні бренди сильно конкурують між собою, бо ринок прикрас дуже щільний, багато хто працює за однаковими схемами, доки не з'являється щось нове.

Діяльність Тимура Міндіча 

Менеджерка каналу «1+1» започаткувала власний бренд, що має потенціал у десятки мільйонів доларів. Юлія Кушер стала першою, хто почав продавати діаманти, штучно вирощені в лабораторіях. В Україні цим почала займатися в 2015 році компанія Alkor-D, з якою вирішив співпрацювати бізнесмен Тимур Міндіч (співвласник заводу «Ізумруд»), профінансувавши їхній стартап. Тимур, своєю чергою, був близьким бізнес-партнером Ігоря Коломойського та співвласником «Кварталу-95». «Ізумруд» раніше був державним заводом, який колись привласнив собі Ігор Коломойський, а Тимур, співвласник «Ізумруду», після арешту Коломойського в 2023 році повністю забрав його собі. Під час розвитку штучних діамантів в Україні, навіть після анексії Криму, Тимур запустив дзеркальний проєкт у Росії, де теж відігравав важливу роль. У 2014 році в містечку під Санкт-Петербургом з'явилася компанія New Diamond Technology, яку створив Микола Хіхінашвілі. Микола допомагав Коломойському в тому самому судовому процесі щодо «Ізумруду». Майже 90% виготовлених діамантів «Alkor-D» йшли на експорт, зокрема британській компанії Міндіча Meylor Global LLP, яка була офіційним дистриб'ютором діамантів для російської компанії New Diamond Technology. До 2024 року Теймураз Хіхінашвілі та Тимур Міндіч були власниками цього бізнесу в Росії. Ми можемо сміливо зазначити, що Тимур Міндіч навіть після анексії Криму та повномасштабної війни розвивав свій ювелірний бізнес на теренах ворожої Росії та сплатив країні-агресору понад 500 тисяч доларів податків.   
(інформація з джерел forbes.ua та ukr.net)

У 2024 році Міндіч запросив Юлію Кушер керувати продажами; вона вже до цього працювала в компанії Тимура Meylor Global, що займалася дистрибуцією натурального каміння. Наразі бізнес, що займався виготовленням штучних алмазів «Alkor-D», належить Юлії – на неї Тимур документально переоформив бізнес. Після скандалу з Тимуром та «плівками Міндіча» не було жодних коментарів ні від неї, ні від самого бренду.

Бренд "SOLO" мав теж доволі дивну маркетингову стратегію. Під час зимових блекаутів «SOLO» штучно запустили в додатку Threads пост щодо підсвічування в шкатулках для обручок. Це не дуже вдалий ситуативний маркетинг, бо бренд фактично використовував слабкості людей як спосіб заробітку, у корисливих цілях. Люди в інтернеті обурювалися й не підтримали невдалу спробу реклами.
                                                        Джерело: informer.ukraine. Tereshenko у threads

Корупція та несплачені податки

Олександр Сова, депутат та власник ювелірного дому «SOVA», у 2020 році намагався зменшити податки для ювелірів. Після невдалої спроби він не зупинився, і в 2024 році для ювелірів було скасовано 10% обов'язкового збору до Пенсійного фонду.

Данило Гетьманцев, голова фінансового комітету ВРУ, розповідає, що «тіньовий» ювелірний бізнес в Україні навіть більший за офіційну частину. Серед «білих» компаній джерело speka.ua виділяє бренд Pandora та український бренд Guzema Fine Jewelry. Вони працюють із використанням реєстраторів розрахункових операцій та декларують реальні зарплати.

Тіньовий бізнес – це те, що обходить податки. В інших брендах ювелірного сегменту офіційна зарплатня сягає щонайменш 8 тисяч гривень, коли на сайтах із вакансіями пропонують зарплатню до 30 тисяч гривень із бонусами. Це означає, що «офіційні» 8 тисяч надсилають на зарплатну картку, а іншу частину видають на руки «в конвертах». Ще одна ознака тінізації – структура бізнесу: кількість фізичних осіб-підприємців у галузі приблизно в дев'ять разів більша, ніж кількість юридичних осіб. Тобто великі компанії дроблять свій бізнес на ФОПи, через що можуть працювати в «третьому податку», який створювався для малого бізнесу, щоб полегшити його розвиток.

За оцінками, озвученими Данилом Гетьманцевим у своєму відео, втрати державного бюджету від ухилення від оподаткування в ювелірній галузі можуть становити приблизно 5,9 млрд грн на рік.

                          Найбільш показові бренди, що користуються «тіньовим» бізнесом.
                         Втрати державного бюджету через ухилення компаній від податків: 

                                  (інформація з відео ГЕТМАНЦЕВ: Золоті мільярди – неприхована тінь ювелірного ринку)

Висновки:

Український ювелірний бізнес сповнений криміналу та махінацій. Через тіньову політику частина грошей не повертається в державний бюджет, за що корпорації отримують штрафи на десятки мільйонів, але все одно продовжують діяти за попередніми схемами. Тимур Міндіч та «діамантові прокурори» – приклад користування своїми повноваженнями заради власної користі. В Україні ринок прикрас циклічний: люди купують і здають прикраси в ломбарди за нижчою ціною, через що обіг цінних металів залишається в межах компаній.