Розквіт жанру рок-н-ролу серед молоді США в 70-ті роки минулого століття не обходив нікого. Незацікавленими не залишились і два друга в Нью-Йорку, що мріяли стати зірками...

Фото: karavan.ua

Історія легендарного гурту розпочинається зі створення Джимом Сіммонсом та Полом Стенлі рок-н-рол та глем-рок-гурту Wicked Lester. Спробувавши записати один альбом та виступати у клубах, молоді музиканти були вкрай незадоволені ні виглядом, ні звучанням гурту, в їхній крові кипіло бажання створювати "справжню" рок музику, то ж дуже швидко вони вирішили звільнити інших учасників, вирішивши, що вони не підходять для цього завдання. Проте така ідея не була прийнята позитивно, тому Сіммонс та Стенлі пішли самі, прихопивши з собою і назву гурту, та почали шукати нових учасників. Згодом, вони натрапили на скарб серед барабанщиків (вони побачили оголошення у музичному журналі), Пітера Крісса.  

                                                       Молоді Пол Стенлі та Джим Сіммонс, фото: rockandrollgarage.com

Неймовірно, у свої 27 років Крісс вже був винятковим, у певному розумінні, ударником, і вже встиг виступити з різнити топовими гуртами. Сіммонс та Стенлі були настільки враженні його навичками, що рішення щодо його прийняття у гурт розглядалось недовго. Починаючи з цього моменту, тріо нарешті почало фокусуватись на жорсткішому рок-звучанні, що вкрай відрізнялось від того, що  вони виконували у Wicked Lester. А також, вони вже почали експериментувати з різноманітними образами, бо хотіли надати своїй групі якоїсь особливості та впізнаваності серед інших численних гуртів. Вони навіть мали надію укласти контракт, та зіграли свою музику перед директором Epic Records Доном Елісом, але зазнали краху в цій спробі, бо директору настільки не сподобались імідж та музика гурту, що він буквально зненавидів їх та висловив своє обурення їм в обличчя.

Незважаючи на таку жахливу невдачу, хлопці не покидали своїх нових спроб, продовжували розвиватись та надалі шукати учасників. Вони знали, їх успіх десь поряд, треба лише не покладати зусиль та наполегливості. І ось так, ще одна неординарна людина вразила їх з першого ж разу. Прийшовши на прослуховування у черевиках різного кольору (один був червоного, інший помаранчевого), Ейс Фрейлі неймовірно захопив учасників та одразу ж отримав позицію лід-гітариста. 

                                                                                                                                                                                            Ейс Фрейлі, фото: hlyboka.info

Хід подій розвивався дуже стрімко, тому не минуло й місяця з приєднання нового учасника до гурту, як була прийнята ідея створення їх нової назви. Проте така думка не була прийнята в довгих роздумах чи нудних обговореннях різних варіантів, це була спонтанна ідея, що виникла у Стенлі під час поїздки у таксі. Крісс як раз був на середині своєї розповіді про свій надзвичайний досвід виступів з гуртом "Lips", як раптом, відволікаючись від розмови, Стенлі запитав: "А як щодо Kiss?". Ця ідея з'явилась зненацька, проте має неабияке значення для історії гурту. А надалі була, творчим та неординарним розумом Фрейлі, була запропонована візуалізація , на сьогодні вже іконічного логотипу гурту, на якому літери "SS" були стилізованими під блискавки. Хоча у майбутньому таке їх рішення призведе до деяких скандалів через вигляд логотипу, і хлопцям неодноразово буде доводитись пояснювати сенс своїх ідей. Вперше хлопці намалювали нову назву поверх старої, "Wicked Lester" на афіші майбутнього виступу у клубі, таким чином показавши, що новий гурт "Kiss" "народився" та починає свою історію.

                                                                  Фото: logodesignlove

А ось ідея легендарних макіяжів належала незмінному дуету Стенлі та Сіммонса, іншими учасниками вона була одразу прийнята позитивно, і використовуючи сценічний грим хлопці почали придумувати особисті унікальні макіяжі. Звичайно ж неймовірний вплив у створенні на них сприяли їх улюблені комікси та фільми жахів. І ось так Джим Сіммонс почав фарбуватись у "Демона", Пітер Крісс перетворювався на "Кота", Ейс Фрейлі став "Костічним Тузом", а Пол Стенлі обирав між образами "Зіркової дитина" та "Бандита", проте майже одразу повернувся до першого образу.

                                                                                                             Зіркова дитина, Кіт, Демон та Космічний Туз, фото: pinterest.com

І вже нарешті, весь цей час, що був витрачений на створення своєї особистої музики, окупився, та вже на початку 73 року "Kiss" нарешті записали свої перші демо, а в листопаді підписали контракт з лейблом Emerald City Records. У лютому світ нарешті зміг побачити перший альбом гурту "Kiss", а також важливим для них відкриттям стала їх участь у програмі «Dick Clark's In Concert» на каналі ABC.

Проте ні перший, ні згодом другий альбоми не досягли великого успіху, але такі незначні труднощі вже не могли зупинити запальних "Kiss" від продовження цього, вже розпочатого шляху. Тому вони розпочали позаплановий запис нового альбому, і саме в ньому є одна з найпопулярніших у майбутньому пісень гурту «Rock and Roll All Nite».

                                                                                                           Фото: genius

Молоді хлопці мали незвичайну харизму, вони буквально були народженні для сцени, тому не дивлячись на те, що перші альбоми не мали успіху, вони одразу ж почали прославлятись своїми шаленими та божевільними виступами. На своїх концертах музиканти вражали не тільки надзвичайними музичними здібностями, а й ексцентричними різноманітними трюками, які самі продумували. Сіммонс злітав над сценою за допомогою тросів та дихав вогнем (ці трюки і уособлювали його образ "Демона"), з гітари Фрейли виринав яскравий феєрверк, ударні Крісса підіймались на висоту, а Стенлі в кінці виступів розбивав гітару ударом о підлогу.    

                                              Концерт Kiss у Києві, 2019 рік, фото:prm.ua

Зліт популярності "Kiss" у 1975-78 роки

Нарешті, завдяки цій великій популярності живих виступів, музику гурту почало помічати все більше людей. Їх концертним альбом "Alive!" приносить їм перше місце у американській десятці, а диск "Destroyer" (ставши одним з найпопулярніших їх дисків) здобув для гурту статусу платинового. Хлопці, все ще маючи неабиякий потенціал та купу ентузіазму в собі, продовжують розвивати звучання гурту. "Destroyer" починає відрізнятись від своїх попередників, тут починають звучати нетипові звучання оркестру та хору. Їх наступні альбоми закріпили позицію гурту як лідерів музичного ринку, альбом за альбомом починають набувати статусу платинових майже ж одразу після їх виходів, а інститут Геллапа, офіційно визначає "Kiss" як найпопулярніший гурт. Марка "у стилі Kiss" стала неймовірно популярною, продажі макіяжних наборів, щоб бути схожими на кумирів, маски та механічні більярди. Видавництво "Marvel Studio" видало два комікси в яких учасників гурту зобразили як супер героїв, а фірма "NBC-TV" запропонувала повнометражний мультфільм у дусі "сайнс-фікшн" під назвою "Kiss Meets The Phantom Of The Park".

                                                                                                                     Kiss Destroyer, фото: pinterest

                                                                                                             Kiss x Marvel comics, фото: pinterest

Сольні проєкти учасників

Як і притаманно творчим та талановитим людям, різноманітність ідей у учасників Kiss ніколи не зникала, тому вони запланували великий дивовижний проєкт, щоб точно продовжувати викарбовувати своє ім'я в історії рок-музики. Першою частиною цього проєкту був одночасний випуск сольних альбомів кожного з учасників. Така подія сталась вперше в історії музики, щоб кожен окремий учасник гурту випустив свій сольний альбом одночасно в один день і в один час. Кожен альбом відображав того учасника, що його виконає, був наповненим особистими, сольними досягненнями кожного, а візуальна робота дисків виконувалась в схожій стилістиці. Альбоми було вирішино назвати просто та лаконічно - за іменами: "Ace Frehley", "Paul Stanley", "Peter Criss" та "Gene Simmons". Таким чином, учасники хотіли показати світову свої особисті смаки та тенденції, відділені від їх спільного звучання у Kiss. Тому альбоми Стенлі та Фрейлі були наповнені звучанням хард- та глем-року, наближеним до того, що вони любили виконувати у Kiss. А ось Крісс у свій альбом додав більше елементів R&B, а також записав визначну кількість балад. А альбом Сіммонса можна описати як найеклектичніший, він намагався поєднати в ньому хард-рок та рок 60-тих, у кращих тенденція Beatles. Сіммонс неодноразово розповідав який вплив на нього спричинили Beatles, за його словами: "Те що я роблю зараз, було би неможливим якби не Beatles. Я дивився Шоу Еда Саллівана і там я вперше їх побачив. Ці худі молоді хлопці, трохи андрогінні, із довгим волоссям як в дівчат. Мене вразило те, що ці четверо хлопців із якоїсь глухомані могли робити таку музику".

                                                                                                             Фото: pinterest

Другою ідеєю їх плану було знімання фільму, в якому учаснику гурту зображатимуться як супергерої. Не дявлячись на те, що фільм планувався як щось середнє між "Вечір важкого дня" та "Зоряні війни. Епізод 4. Нова надія", кінцевий результат вкрай відрізнявся від їх задумки. А все сталось через те, що сценарій неодноразово переходив між різними сценаристами, що дуже сильно непокоїло учасників гурту, як авторів, що планували весь цей проєкт. І внаслідок хлопці, а зокрема Крісс та Фрейлі, втомились від занадто нудних, на їх думку зйомок. Врешті-решт Крісс навіть відмовився брати участь в озвучуванні після зйомок, і його довелося озвучувати іншому актору.

                                                                                                             Kiss Meets The Phantom Of The Park, фото: pinterest

Звичайно, на цьому не закінчувалась історія Kiss, проте саме так розпочинався шлях та розквіт гурту, який з часом став легендою цього жанру та здобув своє офіційно заслужене місце у Залі слави рок-н-ролу.

Інформація: wikipedia, wikipedia