На лавці львівського вокзалу лежала стара тканинна сумка. До неї пригорнулась літня жінка. Я не міг не підійти.

"Я її не віддам, - сказала вона. — У ній моє життя. В Луганську все залишилось. А тут - документи, фото, шматок дому."

Ми говорили 20 хвилин. Вона їхала до Харкова, бо "там хоч якісь знайомі". Її син загинув у 2015, онук зник у березні 2022.

Сумка була пошарпана, з розірваною блискавкою. Але на ній - вишитий напис: "Луганськ".

Предмети можуть зберігати більше памʼяті, ніж архіви. Особливо в країні, де втратили дім мільйони.